Deuteronomy 23

Дівоцтво жінки

Коли хто ві́зьме жінку, і вві́йде до неї, але потім знена́видить її, 1і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“, 2то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами. 3І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її. 4І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста. 5А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його, 6і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні. 7А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, — 8то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе.

Пере́люб

9Коли буде зна́йдений хто, що лежить із замі́жньою жінкою, то помруть вони обо́є, — той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля. 10Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею, 11то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе. 12А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам, 13а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ. 14Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її. 15Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх, 16то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні. 18

19Ніхто не ві́зьме жінки свого батька, і не відкриє подо́лка одежі ба́тька свого́.

Хто не входить на збори Господні

20Не вві́йде на збори Господні ране́ний розча́вленням я́тер та з відрізаним членом. 21Неправоложний не вві́йде на збори Господні, також десяте покоління його не вві́йде на збори Господні. 22Не ввійде на збори Господні аммоні́тянин та моаві́тянин, також десяте їхнє покоління не вві́йде на збори Господні, аж навіки, 23за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що найняли́ були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річо́к, ▼

▼Арам двох річок — Арам Месопотамії, край між горішнім Тіґром та Ефратом.

щоб проклясти тебе. 24Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благослове́ння, бо любить тебе Господь, Бог твій. 25Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.